Бути мамою в Україні – це любов і нескінченна віра!

Українська мама – це та, хто закриває собою дитину від російських ракет, хто кидає все в рідному місті аби врятувати найголовніше – життя.

Моя мама далеко. І, на жаль, я рідко маю можливість побачитися з нею та обійняти. Як і тисячі українців зараз. Але її любов я відчуваю кожного дня.

Деякі мами вже споглядають на нас із небес, ведуть нас невидимою материнською рукою, оберігаючи від негараздів. Вони теж в нашому серці, вони завжди з нами! 

Мами Донеччини – це серце, яке б'ється в унісон з усією країною.

Низький уклін вам, дорогі матері! Низький уклін тим, хто втратив своїх синів і доньок. Ви виховали надзвичайно стійких і сміливих людей, які назавжди стали гордістю нашої нації, а ви – символом сили й незламності.

Хочеться, щоб кожен із нас знаходив більше часу на рідних у шаленому ритмі життя, частіше телефонував і приїжджав додому. 

Дякую кожній матусі за витримку, неосяжну любов і віру!