Щороку 22 січня відзначається День Соборності України. Саме в цей день 107 років тому було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в єдину соборну українську державу, що стало символом єдності українських земель, розділених між імперіями. Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в незалежній державі.

Хоча формально об’єднана держава існувала недовго, сама ідея соборності залишається наріжним каменем української ідентичності та державності.

Пам’ять про власну державу у 1917–1921 роках стала основою для формування модерної національної ідентичності українців, надихала на продовження визвольної боротьби. Зрештою вона завершилася відновленням незалежності у 1991 році.

Соборність – це єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на утвердження суверенітету і незалежності України, побудову процвітаючої демократичної національної держави.

Для нас соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності. Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Соборність є невіддільною від суверенітету й реальної незалежності народу, вона є фундаментом побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.

В умовах сучасної російсько-української війни соборність набуває більшого символізму та гостроти, адже нині, як ніколи, українцям потрібно об’єднатися заради майбутнього. Сьогодні національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.

Через століття після проголошення Акта Злуки на Софійському майдані соборність залишається на порядку денному національних завдань. Соборність сьогодні — запорука сильної, вільної України майбутнього.