Дитина має право на безпеку?
Згідно з даними INHOPE, у 2022 році Україна посідала 5 місце серед усіх країн світу за хостингом матеріалів сексуального насильства над дітьми в інтернеті. У ГО «Магнолія», де вже 20 років займаються питаннями пошуку дітей і мають Службу із розшуку зниклих та їхнього захисту, кажуть, що такі діти часто стають жертвами насильства: «Наш пріоритет – це захист прав дитини. Під час війни до нас звернулося Міністерство цифрової трансформації з проханням допомогти реалізувати «гарячу лінію» в Україні, ми подумали, що це наш обов'язок і ми маємо в цьому напрямку також працювати, щоб захищати права дітей». Олексій Сидоренко пояснює таке зростання кількості повідомлень саме особливостями воєнних часів, адже батьки на фронті, матері виїжджають або працюють значно більше, діти лишаються сам на сам із всесвітом інтернет-павутини.
Якщо дорослі не завжди можуть опиратися шахраям в інтернеті, то що вже казати про дітей. Адже розвиток критичного мислення, набуття основних навичок безпечного спілкування і розуміння меж приватності формується повільно та поступово. Алла Тютюнник розповідає: «У 2012 році світ вразила історія 15-річної дівчинки, яку 3 роки переслідував дорослий злочинець – спочатку завів з нею «дружбу», потім попросив роздягнутися перед камерою, потім вимагав здійснювати сексуальні акти онлайн та погрожував надіслати відверті фотографії її родині та друзям, якщо вона відмовиться. Врешті-решт дівчинка не витримала такого тиску, сама опублікувала ті фотографії, розповіла в інтернеті всю історію знущання з неї і – покінчила життя самогубством. Що стосується злочинця, то в Нідерландах його засудили на 11 років (він був нідерландець)».
Злочинці, які втягують і українських дітей у секс-бізнес, як правило, перебувають в інших країнах або мають адреси (хостинг) інтернет-ресурсів за межами країни. «Дістати» їх і віддати під суд або заблокувати контент можуть міжнародні організації та Інтерпол. Олексій Сидоренко теж підтверджує, що злочинці, які «працюють» з дітьми в певній країні, ховаються за межами юрисдикції правоохоронних органів країни.
Статистика сексуального насильства над дітьми в інтернеті порушує уявлення дорослих про те, що проблема десь далеко, її не існує. Адже половина дітей в Україні не розповідали нікому про те, що з ними трапилося. При цьому більшість опитаних дітей не отримували жодної попереджувальної чи роз'яснювальної інформації про загрозу сексуального насильства в інтернеті. Майже чверть дітей за 2020 рік потрапляли хоча б в одну ситуацію сексуального насильства чи експлуатації в інтернеті.
Саме для дорослих і дітей сьогодні в Україні розпочинається інформаційна кампанія з протидії сексуальному насильству над дітьми в інтернеті.
Важливо, що у цьому випадку за справу інформування дітей та дорослих про небезпеки та способи протидії взялися разом і громадські об’єднання, і держава. Тож Кіберполіція, Мінцифри, ГО «Докудейз» і ВГО «Магнолія» вже працюють над формуванням інформаційного поля щодо небезпек та їх упередження, створенням сайту для повідомлень про підозрілі сторінки, перевірки даних та блокування небажаного контенту і відкриття кримінальних справ. Усі сторони сподіваються на небайдужість користувачів.
Над реалізацією цієї ідеї вже працювали кілька років. Ярослава Дьо: «Підготовка проєкту розпочалася з ініціативи Мінцифри.Упродовж двох років ми співпрацювали з європейськими партнерами. Зокрема, ще до початку повномасштабного вторгнення почали консультації з INHOPE – міжнародною мережею «гарячих ліній» повідомлення про випадки сексуального насильства над дітьми онлайн – та були у пошуку національного оператора. Розвиток таких «гарячих ліній» передбачений, зокрема, Європейською стратегією кращого інтернету для дітей (Better Internet for Kids+ strategy) в межах Центрів безпечного інтернету».
Інформаційній кампанії передувало відкриття у лютому «Гарячої лінії» на сайті stopcrime.ua. За три місяці роботи фахівці вже почали отримувати повідомлення, передавати їх до кіберполіції. Загалом було зафіксовано 220 повідомлень у перший місяць і 290 вже у квітні. Кіберполіція підтвердила факти злочину у 54 випадках у лютому та 116 у квітні. «Запуск StopCrime – це важливий крок для захисту дітей та формування безпечного кіберпростору. На цьому порталі люди можуть залишити повідомлення про факти сексуального насильства над дітьми в інтернеті та дізнатися більше про онлайн-безпеку. Підтверджена інформація невідкладно надходитиме до правоохоронців для проведення розслідування та викриття зловмисників», – зазначив начальник Департаменту кіберполіції Юрій Виходець.
Часто дорослі не розуміють, що мають справу зі злочином, або бояться повідомляти про нього. Особливо, коли йдеться про «чутливий» контент для дорослих: «Може таке бути, що хтось умовно зайшов на сайт, а там відкрилась дитяча порнографія. Що він буде робити з цим посиланням? Людина навіть не знає, що робити. Може просто закрити сторінку. В поліцію, звісно, вона не буде звертатися з таким. І от ми пропонуємо дієвий інструмент. Не проходьте повз, відправте повідомлення і скопійовану адресу. Рештою займемося ми, аби злочинець був покараний і факти такого насильства над дитиною більше не повторювалися», – пояснює Олексій Сидоренко.
Якщо закрався бодай на один відсоток сумнів, що дитина стала жертвою насильства чи інформація про неї з’явилась у вільному доступі, треба скопіювати посилання і надіслати на «гарячу лінію». Всі учасники проєкту наголошують: важливо фіксувати деталі, на яких ми часто не фокусуємося в інтернеті. Не закривати підозрілі сайти, повідомлення, а звертатися на «гарячу лінію».
Олексій Сидоренко розповідає: «Нам прислали відео в TikTok. Там ролик секунд 15 з нарізкою фото. Безпечна така історія, людина продає чи здає в оренду квартиру. Там чергуються фотографії різних локацій квартири. І кухню показують, вітальню, а потім коридор, і там стоїть голий хлопчик. Він випадково потрапив у кадр. І оце відео нам люди прислали. Мовляв, гляньте, чи є там небезпека у цьому фото? І це дуже важливо – не просто його помітити, а ще надіслати і не бути байдужим». Саме так працює це правило.
Насправді інформування про небезпеки і розуміння цих небезпек – це ще одна важлива складова захисту дітей. Можемо пригадати загальне некритичне суспільне ставлення до зображень оголених немовлят, які прикрашали стіни квартир або потрапляли в мережі на сторінках дорослих людей кілька десятків років тому. Так само згадаємо незахищені простори у школах десятирічної давності, які не були укомплектовані охороною. Загальне розуміння меж приватності, права на згоду і захищеності все ще продовжує формуватися у нашому суспільстві. Тому важливі всі можливі способи донесення інформації про ці аспекти.
Особливу роль в інформаційній кампанії виконуватиме документальне кіно. Мережа DOCU/CLUB, що об’єднує кіноклуби медіапросвіти з прав людини ГО «Докудейз», відповідатиме за просвітницьку діяльність серед дітей та дорослих щодо сексуального насильства над дітьми в інтернеті. «Коли йдеться про права дитини, наша мотивація і бажання захистити дітей посилюється вдесятеро», – зазначає Алла Тютюнник. Мережа об’єднує більш як 450 кіноклубів, які впродовж року залучають понад 40 тисяч глядачів. Крім того, ГО «Докудейз» щороку проводить Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, який лише минулого року зібрав понад 63 тисячі глядачів. Тож через документальне кіно легше доносити важливу інформацію до школярів і батьків, бабусь і дідусів, учителів і всіх, кому не байдужа доля українських дітей. Зустрічі із фахівцями та експертами, організація кіноклубів, показ документальних стрічок, обговорення шляхів вирішення проблеми, – працює все.
Зрештою, та увага і повага до кожної людини, яку ми прагнемо виявляти під час війни, не має минути. Глобальні проблеми ми також можемо вирішувати і нам під силу протистояти викликам, які стосуються і захисту наших дітей.
