Міжнародний день пам’яті жертв фашизму відзначається щороку у другу неділю вересня. Цей день – застереження про найжахливішу трагедію в історії людства. Сьогодні, коли на українській землі знову точиться жорстока війна проти рашизму, ця дата набуває для нас особливого, гострого та болючого сенсу.

Вересень обрано не випадково, адже саме на цей місяць припадають дві ключові віхи Другої світової війни: 1 вересня 1939 року відбулося нацистське вторгнення в Польщу, а 2 вересня 1945 року було підписано капітуляцію останнього агресора.

Фашизм і нацизм залишили по собі мільйони скалічених доль та страшні злочини проти людяності. Цей день – нагадування про трагічні сторінки історії, про злочини проти людяності та незліченні жертви, які понесли народи світу, серед яких і український.

Однією з трагічних сторінок тієї війни є історія Донеччини, де нацистський окупаційний режим розгорнув масштабний терор. Символом цієї трагедії став шурф шахти № 4/4-біс «Калинівка» у Донецьку, який перетворився на братську могилу для десятків тисяч мирних жителів і військовополонених. У Горлівці одним із головних місць масових страт став стовбур шахти «Вузлівська»: у цей шурф завглибшки понад 100 метрів нацисти скинули, за різними оцінками, більше 14 тисяч людей - цивільних мешканців міста, євреїв, підпільників та полонених. Страшну долю розділив і Маріуполь, де в протитанковому рові біля селища Агробаза окупанти розстріляли тисячі місцевих євреїв, а у Краматорську на території Крейдяної гори відбувалися масові страти цивільного населення. Одна з алебастрових (доломітових) шахт на околиці Бахмута також стала місцем страшного злочину: у січні-лютому 1942 року німецькі окупанти живцем замурували в одній зі штолень (камера № 46) близько 3 000 людей, переважно місцеве єврейське населення. Загалом за роки нацистської окупації Донецька область втратила сотні тисяч людських життів.

Головне гасло, з яким цивілізований світ виходив із руїн у 1945 році, звучало як «Ніколи знову». Проте сьогодні ми з глибоким сумом змушені визнати, що уроки історії засвоїли не всі. Сучасна росія повністю скопіювала методи та загарбницьку логіку нацистського Третього Рейху, а Донецька область знову опинилася під ударом нелюдської жорстокості. Те, що відбувалося в Маріуполі у 2022 році - авіаудар по Драмтеатру, знищення пологового будинку, братські могили в Маріуполі, Мангуші, Лимані та Святогірську - стало прямим повторенням нацистських злочинів на тій самій землі. Фільтраційні табори, катування в Оленівці та щоденні руйнівні обстріли доводять, що ідеологія рашизму є прямим спадкоємцем фашизму.

Пам’ятати про ті страшні події сьогодні означає цінувати подвиг тих, хто виборов перемогу над тиранією тоді, і тих, хто тримає фронт зараз. Сьогодні ми схиляємо голови перед мільйонами жертв минулого і водночас віримо у справедливість сьогодення, адже кожне зло обов’язково буде покаране, а мир, заснований на повазі до людського життя, знову повернеться на всю суверенну українську землю.